Безмірний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безмірний, -а, -е. Безмѣрный, неизмѣримый, безпредѣльный. Стор. М. Пр. 166. Небо безкрає та безмірне. Ком. І. 20. Безмірна далечінь. Ком. І. 51.

Сучасні словники

1. Який неможливо або важко виміряти: неосяжний, безмежний. Ліси кінчаються десь під Знам'янкою, і далі біжать розлогі, запашні, безмірні степи Херсонщини (Ю. Янов., II, 1954, 234).

2. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). Схиливши на груди голову, довго так стояв [Замфір], мовчазний та замислений, як жива статуя безмірного смутку (Коцюб., І, 1955, 230).

Ілюстрації

Depositphotos 39712831-stock-photo-gull-over-the-sea.jpg Mountain-ranges-5938639 960 720.jpg 408636 1.jpg

Джерела та література

Словник української мови. В 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/bezmirnyj

https://slovnyk.me/dict/synonyms_karavansky/безмірний

https://goroh.pp.ua/Синонімія/безмірний