Безлюдько

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. НВолын. у.

Словник Грінченка

Те саме, що відлюдник; відлюдько.

Сучасні словники

1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Олесь Донченко, IV, 1957, 70).

2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237).

Використана література

http://sum.in.ua/s/vidljudnyk