Безземельник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто не має землі для господарювання. — А вони теж із нашого брата, безземельники? (Стельмах, Хліб.., 1959, 148). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 129.)

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання