Безземельний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [1]

БЕЗЗЕМЕ́ЛЬНИЙ

Який не має землі для господарювання.

Він був безземельний, бо Марусин дід, за панського ще права, був при панах, а не хліборобом, і через те землі йому не дано. (Б. Грінченко)

Частина безземельного і малоземельного селянства Бойківщини щорічно йшла на час косовиці і жнив на заробітки на Поділля, в Закарпаття. (з наук.-попул. літ.)

Другого ранку на околиці зібрався гурт малоземельних і зовсім безземельних. (П. Кочура)

Ілюстрації

PicsArt 10-18-08.52.34.jpg Беззем 2.jpg

Медіа

Там, де немає ні неба, ні землі

Див. також

15 років без землі. Як працюють українські фермери?

Сільське господарство по-японські: без землі та фермерів

Джерела та література

Тлумачний словник української мови у 20-ти томах [2]