Безглуздий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Мемет був п'яний.. Його рухи були безглуздими й зайвими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401); Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого запаленого апостола і свойого мученика (Іван Франко, III, 1950, 278); Вона зашарілась, бо відповідь її здалася самій неймовірно безглуздою (Олесь Донченко, V, 1957, 402).
