Безвтішний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. II. 197.