Безвинний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68.

Словник української мови

  1. Не винний ні в чому; безневинний. І не раз заступалася Ганя за безвинних людей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166); Трикляті гітлерівці!.. Так за що ж ви мучите народ безвинний? (Павло Тичина, II, 1957, 147);
  2. Про ні в чому не винну людину. Він знав, що.. вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 101).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.