Безвинний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. І. 68. |}

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Який не має за собою вини; який не зробив нічого злочинного. [Прісцілла (кидається до Руфіна):] Мене в'яжіть! Мій чоловік невинен (Леся Українка, II, 1951, 423); Яке це божевілля на невинних людей нападати! (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 91).

Невинна кров — кров людини або живої істоти, за якою немає ніякої вини. [Четвертий голос:] Покарає Зевс за кров невинну (Леся Українка, II, 1951, 306).

2. Морально чистий, непорочний. Я не забуду щастя дотику до її шовкових кучерів, не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, — моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 420); Вона справді любила його всім своїм щирим, невинним, дівочим серцем (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 355); // Який виражає моральну чистоту, непорочність. Лице твоє, чудове і невинне, Отут раз в раз у серці моїм сяє (Іван Франко, XIII, 1954, 241); За Тимофієм.. виступала гарна молодичка, поблискуючи не дуже невинними очима, й усміхалася (Гнат Хоткевич, II, 1966, 382); // Пов'язаний з морально чистою, непорочною поведінкою. В голосі Степана було стільки невинної радості, що старий Волох спершу на хвилину злагіднів (Осип Маковей, Вибр., 1954, 294).

3. Наївний, простодушний, нехитрий. Невинне мріяння народників не тільки по-дитячому наївне — воно прямо шкідливе тим, що відвертає думку бідноти від класової боротьби (Ленін, 24, 1972, 6); Дорош уважно слухав розповіді селян, але відчував, що вони приходять до нього не для того, щоб розповідати такі невинні історії, а що в них на умі є щось важливіше (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160).

4. Який не завдає шкоди; нешкідливий, безневинний. Пошліть йому [князеві М. В. Шаховському] разом з просьбою свої видання белетристичні, прохайте, щоб він звернув увагу на їх невинний зміст і дозволив їх продавати в Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211); Уряд і польська шляхта цілком слушно вбачали навіть у невинній культурницькій роботі серед українського населення загрозу своєму безроздільному пануванню (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 138).

Ілюстрації

1579449720 1-1.jpg Sobaka-13.jpg


Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9 http://sum.in.ua/s/nevynnyj

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.