Безбоязний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗБО́ЯЗНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. Князь Ярема метнув своїми зеленуватими очима на приведеного Богуна і мимоволі довго милувався цим безбоязним, відважним козаком (Яків Качура, Вибр., 1953, 10); // Який відзначається безстрашністю. Вся молодіж любила Максима за його вдачу, за веселий, безбоязний норов (Панас Мирний, II, 1954, 113).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Безбоязний, -а, -е. Безстрашный, отважный, безбоязненный.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. || Який відзначається безстрашністю.

Ілюстрації

Безбоязний.jpg Безбоязний1.jpg Безбоязний2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]