Безбач

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.

Сучасні словники

БЕ́ЗБАЧ, БЕ́ЗБАШ, присл., діал. 1. Без мети, врозбрід. Вбога царина змарніла, Сіножаті — пожари, Череда он зачуміла Бреде безбаш по горі (Іван Манжура, Тв., 1955, 72); Ось гноми безбач дріботять, Іти у парах не хотять (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 234).

2. Наосліп, не дивлячись. Навмання перегортав [Мамай] сторінку за сторінкою, помацав безбач томики Скаррона та Сореля (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 70). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 119.

Ілюстрації

Bezbach211117.jpg


Іншими мовами

Англійською - blindly

Іспанською - ciegamente