Бевкнути

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бевкнути, -ну, -неш, гл. одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.