Бевкати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бевкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.

Сучасні словники

1. неперех. Неголосно дзвонити (про дзвін). Дзвін сумно бевкав на ґвалт (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); Далеко почав бевкати дзвін (Юрій Яновський, I, 1954, 122).

2. перех. і без додатка, розм. Говорити дурниці, нісенітниці. Чорт зна, що ти бевкаєш (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Maxresdefault.jpg I75 ArticleImage 117366.jpg

Медіа


Іншими мовами

Ring (англійська)

Звенеть (російська)

https://uk.glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/bevkaty

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B1%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8