Башта

Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. Баштонька, башточка. :

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БА́ШТА, и, жін.

1. Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. Ворота в баштах запирали (Іван Котляревський, I, 1952, 279); Вдаряє дванадцять на башті Кремля! (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 123); Могутньо здіймається цегляна водонапірна башта (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 87); * У порівняннях. Вона [гора Соколиця] вузька, висока у неначе башта величезного готицького собора [собору] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 397).

2. військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети. Капітан стояв, висунувшись по груди з башти (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 64).

Великий тлумачний словник сучасної мови

ба́шта -и, ж. 1》 Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа. 2》 військ. Верхня обертова частина корпусу танка або броньованого автомобіля; вишка на судні, в якій містяться гармати й кулемети.

Словник синонімів української мови

БА́ШТА (висока вузька споруда, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.), ВЕ́ЖА.