Барвисто

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Барвисто, нар. Цвѣтно, разноцвѣтно, цвѣтисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22. БАРВИ́СТО. Присл. до барви́стий. Клара була схожа зараз на ялинку. Все на ній сяяло і барвиста світилося (Руд., Остання шабля, 1959, 30); — Гарна була людина [учитель] — тихий, спокійний, розумний. Читав історію барвиста, наче поему (Дмит., Розлука, 1957, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 105.