Баран

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Баран, -на, м. 1) Баранъ, самець овцы. Вас. 197. Чуб. І. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. ІІ. 25. 7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Мир. Пов. І. 113. Ум. Баранець, баранчик. Ув. Баранище.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Самець вівці. Кучерявий баране, Чого гаєм скачеш? (Павло Чубинський, V, 1874, 244); Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334). Мов (як) баран на нові ворота, дивитися, (вирячитися і т. ін.), зневажл. — дивитися на кого-, що-небудь, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 192); Як баран в аптеці [розумітися на чому, розбиратися в чому і т. ін.], ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи.

2. Дика травоїдна тварина з довгою шерстю і вигнутими рогами, що живе у відкритій гірській місцевості. Гірський баран.

3. лайл. Про нерозумну, слабодуху людину. [Нартал:] Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка, II, 1951, 489).

4. розм. Гребінь замету, крижини. На димарі повикручувало такі кудлаті барани, — і не пізнати, чи то людське житво, чи навернуло таку кучугуру снігу?.. (Панас Мирний, III, 1954, 10); // М'ясиста середина кавуна. Кавун хруснув і розколовся зигзагами на дві рівні половинки. — Яку береш? — Та все одно, — сказав Альоша. — Бери ось цю, вона з бараном (Іван Микитенко, II, 1957, 191).

Фразеологічний словник української мови

БАРАН

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н в апте́ці, зі сл. розбира́тися, ірон., зневажл. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (розбиратися). Розбирається, як баран в аптеці (Укр.. присл..); — Я в цім ділі розбираюся приблизно так, як баран в аптеці (Д. Міщенко).

як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́л на но́ві́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́ на но́ві́ воро́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

Орфографічний словник української мови

баран

баран 1 іменник чоловічого роду, істота самець вівці

баран 2 іменник чоловічого роду, істота про нерозумну, слабодуху людину лайл.

баран 3 іменник чоловічого роду гребінь замету, крижини розм.

Ілюстрації

Tonkorogii-baran.jpg 2659546.jpg HDpics.ru 5a26cc75 2197.jpg 4484984 395.jpg

Медіа

Додаткові дані

Баран

Цап та баран автор: Валерій Яковчук

Баран вчиться автор: Віталій Назарук