Барабан

Зміст

1 Словник Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Джерела та література

Словник Грінченка

Барабан, -ну, м. Барабань. ЗОЮР. І. 114. Чуб. І. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАРАБАН, а, чол.

1. Ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою. Разом заторохтіли барабани, і заграла музика (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); Попереду всіх ішов невеличкий білявий хлопчик з барабаном і дуже вправно вистукував паличками марш (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 22); * У порівняннях. Я нишком помацав його [Юрчика] живіт. Він став тугий, як барабан (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 223).

2. техн. Деталь у різних машинах і механізмах, яка має форму порожнистого циліндра. Мотря кидає на молотарку снопи. Марія подає їх у барабан (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 466); // Обертовий циліндр у револьвері з заглибинами для патронів: Костиль зиркнув у барабан свого нагана (Петро Панч, В дорозі, 1959, 62); // Великого розміру котушка, циліндр, на який намотують канати, дріт і т. ін. Повагом почав іти вглиб вагончик, прив'язаний до кодоли, що потроху розмотувалася з барабана (Борис Грінченко, I, 1963, 387); Під'їжджає до розсадника загін червоноармійців, руйнує огорожу, знімаючи колючий дріт і намотуючи його на барабан (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 227).

3. архт. Циліндрична або багатогранна частина будівлі, на яку спирається купол, баня.

Універсальний словник-енциклопедія

БАРАБАН ударний музичний інструмент (мембранофон); корпус-резонатор циліндричної форми з 1 або 2 мембранами (переважно з невизначеною вис. звуку), по якому вдаряють паличками; в оркестрі як правило, 2-4 барабани, різно настроєні (в діапазоні F-1).