Бантувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бантува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.