Баламутити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Баламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити. 2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.