Балакливий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Ум. Балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.
