Аґрусовий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Аґрусо́вий, -а, -е. Крыжовниковый. Аґрусовий кущ.

Сучасні словники

АҐРУСОВИЙ, а, е. Прикм. до аґрус. В агрусових кущах почувся шелест (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 142).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 18.

Ілюстрації

78a617f555be5eb4006a23dd33ccf89b.jpg Агрусовий2.jpg Агрусовий3.jpg

Медіа

Цікаві факти

[http://www.agroscience.com.ua/insecta/rusovyi-p-yadun АҐРУСОВИЙ П’ЯДУН

Латинська назва: Abraxas grossulariata

Російська назва: Крыжовенная пяденица

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: лускокрилі — Lepidoptera

Родина: п’ядуни — Geometridae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, смородину, рідше — сливу, абрикос, персик, черемху. Метелик з розмахом крил 40 – 45 мм; передні крила білуваті з двома яскравожовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами. Яйце розміром 0,6 – 0,8 мм, яскравожовте, блискуче. Гусениця завдовжки 35 – 40 мм, десятинога, зверху сіруватобіла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна. Лялечка — 30 – 35 мм, бурокоричнева з жовтими кільцями на черевці. Зимують гусениці ІІ – ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі. Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини. Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20 – 25 діб вилітають метелики (кінець червня — липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість — 300 яєць. Через 12 – 18 діб, приблизно наприкінці липня — на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15 – 20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують. За рік розвивається одна генерація. Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку. П’ядунів знищують хижі клопи, жужелиці, деякі види птахів. Гусениць заражають їздці з родини браконід — Rogas rossicus Kok., Apanteles tibialis Curt., A. limbatus Marsh., A. pepotens Hal., A. spurius Wesm., Meteorus abdominator Nees., з родини іхневмонід — Casinaria rufimana Holmgr., мухитахіни — Phorocera obscura Fll., Schmidtia conspersa Mg., Blondella nigripes Fll., Lypha dubia Fll. та ін. Заходи захисту. Збирання і спалювання опалого листя восени. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10 – 15 гусениць на кущ — обприскування інсектицидами або біопрепаратами.


АҐРУСОВИЙ БЛІДОНОГИЙ ПИЛЬЩИК

Латинська назва: Pristiphora pallipes

Російська назва: Бледноногий крыжовниковый пилильщик

Тип шкідника: Шкідники смородини і агрусу

Ряд: перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина: справжні пильщики — Tenthredinidae

Трапляється повсюдно. Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину. Імагосамка завдовжки 5 – 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця — до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин — 7 – 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин — темнобурий. Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 – 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються. У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи«кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість — 50 – 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 – 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків — з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка. Потурбовані личинки І – ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку — згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 – 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше — в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 – 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 – 4 покоління. У 2 – 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу. Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід — Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід — Euderus albitarsis Zett., з родини браконід — Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни — Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll. Заходи захистуті самі, що й для чорносмородинного жовтого пильщика.

Джерела та література

Зовнішні посилання