Ахи!

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.

Сучасні словники

Те саме, що і кахи. КАХИ, КАХИ-КАХИ, виг.

1. Звук під час кашлю. — Ох! здорові! — сказала Оришка. — Уже мені оцей кашель клятий допік... кахи! кахи! ох! (Панас Мирний, I, 1954, 237).

2. розм. Уживається як присудок за знач. кахикати, кахикнути. [Недобитий (підспівує):] Ой ти старий, я молода, Тим між нами незлагода, Ой ти старий: кахи-кахи... Я молода: хи-хи, хи-хи!.. (Марко Кропивницький, V, 1959, 31); Вчила нас доброї душі старенька вчителька, .. що весь час закутувалася в теплу хустку і все кахи! кахи! Усе кахикала... (Остап Вишня, II, 1956, 285).

Ілюстрації

Ахи.jpgКашель.jpg

Посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 122.