Апостол

Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АПОСТОЛ, а, чол. 1. Згідно з євангельськими переказами — кожний із дванадцяти учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. Чомусь пригадалося євангельське оповідання, як апостол Петро зрікся Христа (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40). 2. чого, перен., книжн. Гарячий послідовник і проповідник якого-небудь учення, ідеї і т. ін. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Островський — великий апостол життєвої правди, простоти (Про мистецтво театру, 1954, 164). 3. Церковна книга, що містить «Діяння апостолів» і їх «Послання». Джериха розказувала десятий раз, як її син тієї неділі перший раз читав апостола в церкві (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170).

СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)

Священно-богослужбова книга, яка містить Діяння й Послання св. апостолів, розділені на зачала для читання під час богослужінь

Словник іншомовник слів

Апостол (гр.) 1. Згідно з євангельськими переказами - кожен із 12 учнів Христа, яких він послав проповідувати своє вчення. Згідно з Новим Заповітом А. були Петро, Андрій, Яків Старший, Іоанн, Пилип, Варфоломій, Фома, Матфій, Яків Молодший, Леввіт-Фаддей, Сімон та Іуда Іскаріот; А. вважав себе Павло. 2. Частина Біблії, що містить "Діяння апостолів" та їхні "Послання". 3. (Апостол) перен. Гарячий послідовник і проповідник якогось учення, ідеї і т. ін.

Ілюстрації