Анцихрист

Анци́христ, -та, м. Антихристъ. Употребляется какъ бранное слово. При кінці світа покажесь анцихрист. Гн. II. 79. Анцихрист то знає! Чортъ его знаетъ! Фр. Пр. 7.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Анци́христ, (др.-греч. Αντίχριστος, «проти (замість) Христа») - описаний в християнській есхатології людина, виконавець Біблійного пророцтва про противника Ісуса Христа, що видає себе за Месію, але він має злу сутність. У широкому сенсі термін відноситься до всіх, хто противиться Христу або брехливо стверджує, що є самим Христом або його представником.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, чол. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з’явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Чаб., Катюша, 1960, 175).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

антихрист діал. анци́христ, -а, ч. 1) У християнській релігії – противник Христа, який з'явиться перед кінцем світу. 2) розм., заст. Уживається як лайливе слово.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

За свідченнями святих Белярміна і Свареза антихрист не буде якимось товариством, але означеною особою, буде мати всю силу сатани, але не буде сатаною, тільки людиною. Він також не буде втіленим дияволом, а справжньою людиною, отже, він не буде одночасно і дияволом, і людиною. Антихрист повинен прийти наприкінці світу. Про це говорив Пророк Єзекіїл, натякаючи на антихриста (Ґоґа) і його боротьбу проти наверненого єврейського народу у Палестині: «В останніх днях прийде твій час». Свята Хільдегарда пише, що «Син погибелі прийде тоді, коли вже закінчуватиметься день і заходитиме сонце, тобто, коли наближаться останні часи й коли світ почне хитатися в своїх основах». Про скорий прихід антихриста говорили в усі епохи: з самого початку існування цього поняття, від самих витоків християнства. Зокрема Бертина Букіййон, яка жила у першій половині 19 століття, зазначає: «Кінець світу наближається, й антихрист не забариться прийти. Ми його не побачимо, ані також ті, що за нами прийдуть. Але ті, що по них прийдуть, потраплять під його владу. В час його приходу ніщо не зміниться в домі. Все йтиме своїм звичайним ладом. Духовні вправи, праця в лічницях і все інше, до чого ми звикли, відбуватимуться як звичайно. Аж тут сестри усвідомлять собі, що паном становища став антихрист».