Андрюхіна Людмила Дмитрівна
Андрюхіна Людмила Дмитрівна
Андрюхіна Людмила Дмитрівна
Вчитель інформатики та інформаційних технологій
Авіакосмічний ліцей НАУ
ldandriukhina.feu22@kubg.edu.ua
Цифрова компетентність як основна складова вчителя сьогодення
Анотація. В статті розкрито основні відомості щодо цифрової компетентності вчителя закладу середньої освіти. Визначено рівень вчителів за останні три роки. Зазначено платформи для подолання проблем.
Ключові слова. Цифрова компетентність, цифрові технології, цифрові сервіси, цифрове освітнє середовище.
Актуальність. Сьогодні важливо сприяти розвитку цифрової компетентності серед освітян, оскільки це стає невід'ємною частиною професійної діяльності сучасного вчителя. Враховуючи виклики у сфері освіти, такі як пандемія коронавірусної хвороби у 2020 році та геополітичні події, зокрема повномасштабне вторгнення рф в Україну у 2022 році, важливо акцентувати увагу на необхідності вдосконалення навичок цифрової грамотності серед освітян. З огляду на те, що сучасні діти виростають в цифровому суспільстві, важливо навчити їх ефективному та безпечному використанню технологій. Сучасні методи навчання вже неможливо уявити без використання інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки вчителі використовують цифрові інструменти для підвищення якості освіти. Важливо зауважити, що застосування технологій полегшує освітній процес, забезпечуючи точність та ефективність, а також сприяє критичному розвитку мислення учнів.
Мета роботи. Провести огляд цифрових компетентностей вчителя, визначити поточний рівень вчителів та способи для підвищення рівня.
Завдання. Огляд ключових аспектів цифрової компетентності вчителів та висвітлення проблем, огляд платформ для покращення компетентності.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Команда розробників визначила “Опис цифрової компетентності педагогічного працівника” [5], який висвітлює ключові вимоги до структури та рівнів цифрової компетентності, які є необхідними для сучасного вчителя.
Виклад основного матеріалу. Сталі зміни в цифрових технологіях висувають високі вимоги до рівня цифрових компетентностей вчителів, які мають вміло використовувати ці технології в освітньому процесі. Основною компетентністю для вчителя вважається його здатність ефективно використовувати інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) для поліпшення навчання та виховання учнів. Це передбачає не лише розуміння, а й майстерність використання різноманітних цифрових інструментів, програм, онлайн-ресурсів, апаратних та програмних засобів для досягнення освітніх цілей.
Згідно з законом України “Про освіту” [1] інформаційно-комунікаційна компетентність є однією з ключових компетентностей, що є необхідним для сучасного вчителя для здійснення освітнього процесу.
За Наказом МОН України [6] було розроблено проект “Опис цифрової компетентності педагогічного працівника” [5] розробниками (Н.Морзе, О.Базелюк, І.Воротнікова, Н.Дементієвська, О.Захар, Т.Нанаєва, О.Пасічник, Л.Чернікова). За даним описом цифрова компетентність педагогічного працівника ділиться на 5 напрямків:
- Вчитель в цифровому суспільстві.
- Професійний розвиток.
- Використання цифрових ресурсів.
- Навчання та оцінювання учнів.
- Формування цифрових компетентностей учнів.
Важливо враховувати, що цифрові компетентності вчителя поділяються на три рівні: 1 рівень (початківець), 2 рівень (інтегратор), 3 рівень (експерт).
Структура опису цифрової компетентності педагогічного працівника відображена на рис. 1.
Рис. 1 Опис цифрової компетентності педагогічного працівника
Перший напрямок "Вчитель в цифровому суспільстві" охоплює аспекти цифрового суспільства, електронного урядування, електронної пошти, електронного навчання та безпеки в цифровому середовищі. Вчителі на цьому напрямку використовують цифрові технології та сервіси для розуміння ролі цифрових ресурсів у житті громадянина та суспільства, розкриття концепцій "відкриті дані" та "цифрові державні платформи", а також підкреслення важливості відповідальної та безпечної поведінки в цифровому просторі. Вони розвивають навички безпеки, розуміючи особисту відповідальність у використанні цифрових пристроїв та мереж. Крім того, вчителі впроваджують або забезпечують електронне урядування та документообіг, беруть участь у електронному урядуванні, захищають свої права та свободи. Вони організовують "цифрові робочі місця", розвивають цифрове освітнє середовище в класі чи закладі, проводять навчання протягом усього життя та впроваджують електронне навчання для учнів. Вчителі вирішують завдання повсякденного життя, професійної та особистої взаємодії, спілкування та перегляду освітніх ресурсів, забезпечують моніторинг освітнього процесу та протидіють маніпуляційним технологіям і пропаганді. Вони розпізнають та запобігають онлайн-злочинам та захищають персональні дані та навколишнє середовище в цифровому просторі. Вчителі також беруть участь у суспільній діяльності та заохочують батьків й громадськість до ефективного використання цифрового освітнього середовища класу чи закладу.
Перший рівень напрямку "Вчитель в цифровому середовищі" визначає, що вчитель періодично використовує цифрові сервіси та технології для різних аспектів повсякденного життя, електронного урядування, організації цифрового робочого простору для учасників освітнього процесу, проведення електронного навчання учнів та власного розвитку, а також забезпечення власної інформаційної безпеки.
Другий рівень визначає, що вчитель активно використовує цифрові сервіси та технології для участі у суспільній діяльності, розширення своїх можливостей як громадянина, організації та проведення електронного навчання в освітньому процесі та для власного розвитку. Вчителі на цьому рівні використовують та розвивають цифрові освітні середовища в класі або закладі, ефективно та відповідально користуються цифровими технологіями, дотримуючись заходів безпеки.
Третій рівень визначає, що вчитель робить особистий внесок у розвиток цифрового суспільства через свою експертну діяльність. Він створює цифрові платформи та ресурси для електронного урядування, розробляє освітню політику залученням батьків та громадськості для ефективного використання цифрового освітнього середовища класу або закладу. Також вчителі на цьому рівні розробляють електронні модулі та курси за допомогою платформ електронного навчання, впроваджують стратегії захисту для різних комунікаційних мереж та електронних баз даних, забезпечуючи захист від несанкціонованого доступу до даних.
Другий напрямок "Професійний розвиток" охоплює професійну комунікацію, співпрацю, рефлексію щодо розвитку цифрової компетентності та неперервний професійний розвиток. Вчителі, використовуючи цифрові сервіси, створюють електронні документи та організовують онлайн-заходи для взаємодії з учасниками освітнього процесу. Також вони використовують соціальні мережі, платформи та веб-сайти освітніх установ для спілкування між учасниками, МВОКи, вебінари для професійного розвитку, обмін педагогічним досвідом, а також пошук та аналіз цифрових освітніх ресурсів для підтримки професійного розвитку. Вони оцінюють рівень власної цифрової компетентності, виявляють прогалини та розробляють програму власного розвитку.
Перший рівень напрямку "Професійний розвиток" підкреслює, що вчителі періодично використовують цифрові сервіси для комунікації, усвідомлюють важливість використання цифрових сервісів для співпраці, визначають свої потреби в розвитку цифрової компетентності та використовують Інтернет для оновлення та отримання знань.
Другий рівень напрямку визначає, що вчителі ефективно та відповідально використовують цифрові сервіси для комунікації та спільного створення нових цифрових освітніх ресурсів, здійснюють пошуки ресурсів і джерел для розвитку цифрової компетентності, використовують цифрові сервіси для професійного розвитку.
Третій рівень напрямку визначає, що вчителі оцінюють та розробляють комунікаційні стратегії, використовують цифрові сервіси для створення та поширення інноваційних педагогічних практик, здійснюють колективну рефлексію та підвищення педагогічної практики в цілому, активно використовують цифрові сервіси для власного професійного розвитку та навчання колег.
Третій напрямок "Використання цифрових ресурсів" включає в себе відбір, створення, модифікацію та управління цифровими освітніми ресурсами, а також їх захист. Вчителі, використовуючи цифрові сервіси, розробляють стратегії пошуку цифрових ресурсів для навчання учнів, оцінюють їх ефективність та відповідність навчальним цілям, а також оцінюють потреби учнів для створення необхідних цифрових освітніх ресурсів. Вони дотримуються етичних стандартів при використанні цифрових ресурсів, включаючи авторське право, правила конфіденційності та захист конфіденційних даних.
Перший рівень напрямку "Використання цифрових ресурсів" означає, що вчителі в основному користуються наявними цифровими освітніми ресурсами без значних змін, використовують їх для навчання на основі ключових слів та зберігають для власного використання.
Другий рівень визначає, що вчителі ефективно використовують цифрові сервіси для комунікації та спільного створення нових цифрових освітніх ресурсів, використовують їх для професійного розвитку та обміну інформацією, а також захищають цифрові ресурси відповідно до нормативно-правових вимог.
Третій рівень включає оцінку та добір цифрових ресурсів на основі розширених критеріїв, створення цифрових освітніх ресурсів для конкретного контексту навчання, розповсюдження цифрових ресурсів, дотримання конфіденційності та ліцензійних вимог.
Четвертий напрямок "Навчання та оцінювання учнів" включає організацію та керування освітнім процесом, інтерактивне та активне навчання, індивідуалізацію та диференціацію, інклюзивне навчання, аналіз та інтерпретацію цифрових даних, забезпечення зворотного зв'язку та оцінювання учнів, а також організацію самоконтролю учнів. У цьому напрямку вчителі використовують цифрові сервіси для взаємодії в електронному освітньому середовищі, обґрунтовують вибір методів та форм для досягнення навчальних цілей, моніторять освітню діяльність учнів та коригують її. Вони ефективно консультують учнів, використовують різноманітні методи навчання, сприяють активному та інтерактивному навчанню, а також враховують проблеми доступності при використанні цифрових ресурсів для учнів з особливими освітніми потребами. Забезпечують підтримку обміну знаннями між учнями, розробляють і впроваджують індивідуальні освітні траєкторії, а також контролюють та заохочують учнів до спільної роботи в цифровому освітньому середовищі. Постійно моніторять та аналізують ефективність заходів для підвищення доступності учнів до цифрових ресурсів та адаптації методів навчання.
Перший рівень напрямку "Навчання та оцінювання учнів" визначає, що іноді використовуються цифрові пристрої або ресурси під час навчального процесу. Іноді використовуються цифрові сервіси для залучення учнів до активного навчання, розуміють, як цифрові сервіси можуть сприяти врахуванню індивідуальних можливостей та потреб учнів у навчанні, а також застосовують цифрові інструменти для оцінювання.
Другий рівень напрямку визначає, що використовуються цифрові сервіси для ефективної співпраці з учнями, організації активного та інтерактивного навчання, диференціації та індивідуалізації, обирають цифрові сервіси для учнів з особливими освітніми потребами, застосовують цифрові сервіси для формувального та підсумкового оцінювання.
Третій рівень напрямку визначає, що використовуються цифрові технології для ефективного моніторингу та управління освітнім процесом, обирають цифрові сервіси відповідно до прогресу учнів, розробляють інноваційні педагогічні технології для диференціації та індивідуалізації з використанням цифрових сервісів, створюють індивідуальні програми розвитку для учнів з особливими потребами за допомогою цифрових сервісів, використовують цифрові сервіси для збору та аналізу даних про навчання учнів для ідентифікації можливостей покращення їхніх навчальних цілей та реагування на індивідуальні проблеми.
До останнього напрямку "Розвиток цифрової компетентності учнів" відноситься інформаційна та медіаграмотність, відповідальне використання цифрових технологій та сервісів, розв'язання проблем за допомогою цифрових технологій та сервісів. У цьому напрямку вчителі використовують цифрові сервіси для розуміння власних інформаційних потреб, ризиків та загроз цифрового суспільства, забезпечують власну безпеку у цифрових середовищах та розуміють вплив цифрових технологій на навколишнє середовище та соціум. Вони також здійснюють захист особистих даних та виявляють технічні проблеми у роботі пристроїв та цифрових середовищ, регулюють та налаштовують цифрові освітні середовища, вчать різноманітним діям з цифровими даними та ресурсами, організовують цифрові дані та інформацію. Крім того, вони сприяють розвитку цифрової компетентності учнів, надаючи підтримку, допомагаючи вирішувати труднощі та сприяючи саморозвитку в галузі цифровізації.
Перший рівень напрямку "Розвиток цифрової компетентності учнів" визначає, що вчитель підтримує учнів у використанні цифрових технологій для пошуку та перевірки достовірних даних з різних джерел, вчить учнів використовувати цифрові сервіси безпечно та відповідально, допомагає учням у вирішенні труднощів при використанні цифрових сервісів.
Другий рівень напрямку визначає, що вчителі організовують навчальні заходи, під час яких учні використовують цифрові сервіси для пошуку та аналізу достовірності даних та джерел, спонукають учнів критично ставитись до цифрових технологій та сервісів, а також заохочують учнів до вирішення технічних проблем за допомогою різних стратегій.
Третій рівень напрямку визначає, що вчителі стимулюють учнів розробляти власні стратегії пошуку даних, розвивають в них відповідальність та навички безпечного використання цифрових сервісів, залучають учнів до пошуку різних технологічних рішень для вирішення проблем.
Ученими Інституту цифровізації освіти НАПН України проводяться онлайн-опитування щодо готовності та потреб освітян до використання онлайн-засобів.
У 2021 році проводилося опитування серед вчителів [2] та було визначено, що респонденти вказали на проблеми дистанційного навчання, такі як відсутність комп'ютерів та стабільного інтернету учнів, недостатню адаптованість тем НУШ та емоційне напруження для учнів і вчителів. У галузі онлайн-навчання вчителі виявляють значний прогрес, активно освоюючи нові інструменти та платформи. Суттєвий позитив полягає в їхній готовності до підвищення фахового рівня використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Важливо зауважити, що велика частина вчителів виявила готовність до саморозвитку та прийняття нових педагогічних підходів у віртуальному середовищі. Дистанційне навчання педагоги організовують, використовуючи різноманітні цифрові інструменти, зокрема Viber (83%) та Zoom (58,7%). Популярні освітні ресурси включають На Урок (74,4%), авторські уроки на YouTube (75,8%), та Всеосвіта (64,6%).
Самооцінка цифрової грамотності вчителів вказує на те, що більшість їх здатні ефективно шукати інформацію на рівні незалежного та професійного користувача. Оцінка достовірності і зберігання знайденої інформації також відображає високий рівень компетентності серед вчителів. У контексті комунікації та співробітництва більшість вчителів виявляє високий рівень вмінь спілкуватись різними засобами, створювати та керувати контентом.
Проте, існує певний відсоток вчителів, які потребують підвищення кваліфікації, особливо у роботі з онлайн-послугами та спільнотами. У сфері вирішення проблем через цифрові технології, лише обмежений процент вчителів володіє професійним рівнем. Більшість має базові навички вирішення технічних проблем, але існують виклики у виборі та використанні цифрових інструментів для нетехнічних аспектів. Зазначено необхідність системного підвищення кваліфікації вчителів у цьому напрямку.
Загальнонаціональне опитування дозволило вперше використати інструмент самооцінювання цифрової компетентності вчителів на основі DigComp та DigCompEdu.
У 2022 році після опитування [3] було визначено, що респонденти висловлюють незадоволення внаслідок неефективного впровадження ІКТ в освітню систему через проблеми з доступом до цифрових пристроїв та Інтернету. Вчителі використовують різноманітні цифрові інструменти, такі як Viber (78,4%) та Zoom (65,4%), для проведення дистанційних уроків. Популярні освітні ресурси, такі як На Урок, YouTube, Всеосвіта також використовуються. Результати опитувань вказують на постійні труднощі пов’язані з низьким рівнем самоорганізації учнів та цифрової компетентності вчителів. Також виявлені основні потреби у підвищенні кваліфікації, такі як вдосконалення методики онлайн-уроків (45%), створення навчальних відео (33,6%) та знайомство з новими онлайн-інструментами (30,6%).
Респонденти оцінюють свою цифрову грамотність, вказуючи, що більшість може шукати інформацію та спілкуватися на професійному рівні (61,7%). У сфері створення цифрового контенту більшість може створювати мультимедійний матеріал (62,9%), хоча проблеми виникають у програмуванні (лише 8% на рівні професійного користувача).
Зазначається важливість постійного оновлення ресурсів та підвищення кваліфікації для підтримки дистанційного та змішаного навчання в умовах сучасної школи.
У 2023 році після проведення дослідження рівня готовності вчителів до дистанційної роботи [4] було визначено. що проблеми з доступом до цифрових пристроїв та якісного Інтернету (65,7%) залишилися незмінними, але ще додалися віялові відключення (52,3%) та повітряні тривоги (0,1%). Вчителі використовують різноманітні цифрові інструменти, такі як Viber (77%) та Zoom (62,3%), Google Apps for Education (53,5%) для проведення дистанційних уроків. Популярні освітні ресурси, такі як На Урок (88,6%), YouTube (76,3%), Всеосвіта (83,7%) також використовуються. Зі існування власного цифрового портфоліо, де зберігаються власні досягнення, методичні розробки та електронні освітні ресурси 42,4% опитаних зазначили що мають портфоліо, 51,4% опитаних вчителів не мають та 9,1% мають власний блог. Більшість педагогів виявили високий рівень цифрової грамотності, здатність шукати інформацію (45,6%) та оцінювати її достовірність (43,3%). У сфері комунікації педагоги володіють високими навичками спілкування, управління контентом та користування онлайн-послугами на професійному рівні. Стосовно створення цифрового контенту, більшість має базовий рівень - 62,2%, але лише 8% є професійними користувачами. У сфері безпеки, педагоги володіють навичками захисту систем та персональної інформації. Вирішення проблем у цифровій області залишається викликом для більшості, особливо на професійному рівні (лише 8%). Загалом, рівень цифрової компетентності вчителів зростає повільно, зокрема в програмуванні та використанні онлайн-інструментів. Ця ситуація вимагає уваги фахівців та пошуку ефективних шляхів розвитку цифрової компетентності вчителів та населення України.
Загальний висновок з опитувань вчителів щодо готовності до використання онлайн-засобів вказує на значний прогрес у цифровій компетентності педагогічних працівників в Україні. Вчителі активно впроваджують цифрові інструменти та платформи для дистанційного навчання, такі як Viber та Zoom. Важливим є позитивний настрій щодо підвищення фахового рівня у використанні інформаційно-комунікаційних технологій.
Однак існують виклики, такі як низький рівень самоорганізації учнів та деякі проблеми з доступом до цифрових пристроїв та Інтернету. Важливою є необхідність системного підвищення кваліфікації вчителів у різних аспектах цифрової освіти, зокрема у роботі з онлайн-послугами та вирішенні нетехнічних проблем.
За виокремленими галузями цифрової компетентності видно, що вчителі виявляють себе досить впевнено у сферах пошуку інформації, комунікації та створення цифрового контенту, проте існують області, такі як вирішення проблем через цифрові технології, де є необхідність у підвищенні кваліфікації.
Загалом, важливо продовжувати підтримувати вчителів у розвитку їхньої цифрової компетентності, оновлюючи ресурси та надаючи можливості для навчання в контексті змін в освітній системі та сучасних вимог.
Для подолання виявлених прогалин у цифровій компетентності вчителя можна використовувати різні онлайн-ресурси, на яких доступні масові відкриті онлайн курси (МВОКи), такі як Prometheus, EdX, та Coursera. Ці курси надають вчителям можливість поглибити свої знання та вдосконалити власні цифрові навички.
Масові відкриті онлайн курси на платформах, таких як Coursera, можуть бути корисними для освіти вчителів у різних аспектах, включаючи використання новітніх технологій в класі, розробку ефективних онлайн-уроків та взаємодію з учнями через цифрові інструменти.
Зокрема, використання ресурсів типу Prometheus, EdX і Coursera дозволяє вчителям не тільки покращити власні навички, але і мати доступ до великого обсягу навчальних матеріалів для подальшого використання в класі. Курси на цих платформах охоплюють широкий спектр тем, від основ цифрових технологій до конкретних педагогічних підходів у викладанні через технології.
Крім того, важливо враховувати можливість використання інших онлайн-ресурсів, таких як вебінари на різноманітні теми та стримінгова площадка YouTube. Вони надають учителям можливість отримати доступ до актуальної інформації, ділитися досвідом з колегами та використовувати візуальні матеріали для підтримки своїх уроків. Це розширює спектр можливостей для професійного росту вчителів та сприяє створенню інноваційних інтерактивних уроків для учнів.
Висновок. Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що потрохи ситуація з рівнем цифрової компетентності покращується, але все одно не перебуває на високому рівні. Події сьогодення дають виклик вчителям, де їм необхідно мати цифрові навички для роботи з учнями. Важлива необхідність підвищення кваліфікації вчителів, особливо у вирішенні нетехнічних проблем та роботі з онлайн-послугами. У певних напрямках цифрової компетентності є позитивні результати, але необхідно акцентувати увагу на вдосконаленні навичок у програмуванні та вирішенні проблем через цифрові технології.
Підтримка вчителів у розвитку їхньої цифрової компетентності і надалі є важливою, з урахуванням змін в освітній системі та сучасних вимог.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
- Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2021). Результати онлайн-опитування. Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину: 2021. Аналітичний звіт. Київ: ІІТЗН НАПН України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/724564/3/online_survey.pdf. С. 44-48.
- Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2022). Результати онлайн-опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину: січень-лютий 2022». Аналітичний звіт. Київ: ІЦО НАПН України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730808/1/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%20%D0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%202022%20fin.pdf. С. 42-46.
- Іванюк, І. В., Овчарук, О. В. (2023). Результати онлайн-опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах війни: 2023». Аналітичний звіт. Київ: ІЦО НАПН України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/736435/1/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2%202023.pdf. С. 66-72.
- Н.Морзе, О.Базелюк, І.Воротнікова, Н.Дементієвська, О.Захар, Т.Нанаєва, О.Пасічник, Л.Чернікова (2019). Опис цифрових компетентностей педагогічного працівника. Київ. С. 5-44.
- Наказ Міністерства освіти і науки України “Про створення робочої групи з розроблення опису цифрової компететності педагогічного працівника” від 15 січня 2019 року №38. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-stvorennya-robochoyi-grupi-z-rozroblennya-opisu-cifrovoyi-kompetentnosti-pedagogichnogo-pracivnika.
Вебінар
Матеріал для проведення вебінару
Презентація
Буклет "Для чого важливо мати цифрову компетентність педагогу"
