Алилуйкати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Алилу́йкати, -каю, -єш, гл. Пѣть «аллилуя». Желех.===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== Зобіжати, жа́ю, єш, зобіжда́ти, да́ю, єш, сов. в. зобі́дити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Мир. Пов. 123. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Опат. 48. Хиба мене зобідила людина? К. Іов. 45. Як же ти міг так зобідить чоловіка? Грин. II. 72. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 176.

Ілюстрації

Алилуйкати.jpg Алилуйкати2.jpg Алилуйкати3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Алилу́я (алілу́я, івр. הַלְלוּיָה] הללויה]‎, в транскрипції галелу-Йа'г, дослівно — «Хваліть Ях (Яг, Ягве, Єгову)», «хваліть Бога») — в ряді християнських конфесій — молитовне хвалебне слово, звернене до Бога. Це звернення багаторазово зустрічається у книзі Псалмів. У перекладі Огієнка це звернення у більшості випадків перекладено українською мовою як «Хваліть Господа»[1], а в 148 главі — як «Хваліте Господа». У християнській богослужбовій практиці це слово нерідко просто транслітерується, як «алілуя»[2][3] або «алилуя»[4] («Хваліте Господа з небес, хваліте його в вишніх, Алилуя»[5][6]). Приспів «алилуя» або вірш псалма, який виконують на Літургії після читання Апостола перед читанням Євангелія й супроводжують приспівом «алилуя» називають алилуарієм (застаріле азматик)[7].

[ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%8F]