Академик

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Акаде́мик, -ка, м. 1) Академикъ, членъ академіи. 2) Студентъ академіи, университета. Желех.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АКАДЕМІК, а, чол.

1. Член академії наук. Опріч Горького.., є тут ще інші російські літератори — Бунін (академік, цебто член академії), дуже гарний поет і белетрист, та інші (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Серед академіків і членів-ко респондентів АН УРСР багато робітників і селян, активних учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн (Наука і життя, 12, 1957, 9); // Звання вченого, художника, скульптора і т. ін., обраного членом відповідної академії.

2. зах., заст. Студент університету. — Для мене нема в тім нічого лякаючого бачити, як хтось вправляється в спорті, котрим я, будучи ще академіком, займався досхочу (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238).

Словник іншомовних слів

Академік; ч. 1. Дійсний член академії як корпорації вчених, обраний її загальними зборами. 2. Послідовник філософської школи, заснованої давньогрецьким філософом Платоном.

Ілюстрації

Шляпа-академика.jpg

988.jpg

VY4kc38Rtt8.jpg

Медіа


Див. також

Відомі українські академіки

Природознавець, мислитель і громадський діяч, основоположник комплексу сучасних наук про Землю — геохімії, біогеохімії, гідрогеології, радіогеології, генетичної мінералогії тощо. Академік АН СРСР (академік Петербурзької АН з 1912), перший президент Української Академії Наук (1918-1921), член Чехословацької (1926) і Паризької (1928) Академій.

Основоположник інформаційних технологій в Україні, засновник і директор Інституту кібернетики АН УРСР (1962-1982), віце-президент Академії наук УРСР (1962-1982), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), лауреат Ленінської премії (1964), Державних премій СРСР (1968, 1977), Державної премії УРСР (1970).

Біолог, патофізіолог, академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік і президент АН УРСР (1930-1946), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), почесний член АН Грузинської РСР (1944), заслужений діяч науки РРФСР (1935), заслужений діяч науки України (1943), лауреат Державної премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944).

Вчений у галузі неорганічної хімії та хімії твердого тіла, академік Національної академії наук України (2009), доктор хімічних наук.

Зовнішні посилання

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2. Словник іншомовних слів

3. Вернадський Володимир Іванович

4. Глушков Віктор Михайлович

5. Богомолець Олександр Олександрович

6. Білоус Анатолій Григорович