Ай!

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

I. Ай! меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. II. Ай! сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АЙ 1, виг.

1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Андрій Головко, II, 1957, 354). 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок, I, 1955, 104). 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 111).

АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.

Словар українського мови

ай! (вигук) незмінювана словникова одиниця

Іноземні словники

Oxford dictionary

ah Pronunciation: /ɑː/

  • exclamation
  • used to express a range of emotions including surprise, pleasure, sympathy, and realization:

ah, there you are! Origin: Middle English: from Old French

Cambridge dictionary

Ah!

  • used to express understanding, pleasure, pain, surprise, or the fact that you have noticed something:

Ah, I see. Why has the train stopped? Ah, now we're off again. Ah, Jessica, how wonderful to see you! Ah, what a lovely baby!

OneLook Dictionary

Ah!

  • Used to express various emotions, such as satisfaction, surprise, delight, dislike, or pain.

Медіа

Цікаві факти

Написання вигуків

  • Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
  • Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (Маковей). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (Франко).
  • А також знаком оклику (здебільшого на початку речення), якщо вимовляються з окличною інтонацією: Ай! Як тут гарно! (Коцюбинський).
  • Вигуки, вжиті у значенні іменників, часто пишуться в лапках: Твоє журливе "ку-ку" спливало, як сльози по плакучій березі (Коцюбинський).

Див. також

Вигук