Агакання

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. Агакання - погоджуючись із співрозмовником або підтверджуючи його слова, говорити часто «ага», кивати головою. Порох, подумавши трохи, знову писав, ..знову одгаркувався, агакав та егекав... (Панас Мирний, II, 1954, 146). От цей ще мені агакало! Желех. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла! Агакання, аю, аєш, недок., розм.


1d1cb5c321248b2c5fdb4edaee696469.jpg

3hvizi.jpg