Автоґраф

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.

Словник Грінченка

Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.

Сучасні словники

•

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АВТОГРАФ, а, чол. 1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134). 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434).
•

Фразеологічний словник української мови

АВТОГРАФ автограф; ч. (гр.) 1. Текст, власноручно написаний автором. 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. 3. Копіювальний прилад.

Іноземні словники

au•to•graph n. 1. A person's own signature or handwriting. 2. A manuscript in the author's handwriting. tr.v. au•to•graphed, au•to•graph•ing, au•to•graphs 1. To write one's name or signature on or in; sign. 2. To write in one's own handwriting.

sig•na•ture n. 1. One's name as written by oneself. 2. The act of signing one's name. 3. A distinctive mark, characteristic, or sound indicating identity: A surprise ending is the signature of an O. Henry short story. 4. Abbr. Sig. or S. Medicine The part of a physician's prescription containing directions to the patient. 5. Music a. A sign used to indicate key. b. A sign used to indicate tempo. 6. Printing a. A letter, number, or symbol placed at the bottom of the first page on each sheet of printed pages of a book as a guide to the proper sequence of the sheets in binding. b. A large sheet printed with four or a multiple of four pages that when folded becomes a section of the book.

Ілюстрації