Аврукання

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Авру́кання, -ня, с. Воркованіе. - Воркувати, воркотіти, сюсюкатися.

1)Виявляти незадоволення Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь. Сусанна надулась. Завжди отак. Про неї не дбають. Однак її незадоволення скоро погасло в турботах про Дорку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 372); Улас із почуттям подиву, навіть незадоволення, що йому перебили поїздку додому, пішов до головного корпусу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 59).


2)Утворювати одноманітний приглушений звук(наприклад - птахи)


3)Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти.

Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій. [Вітровий:] Чекай, Серього. Тут купатись не можна [Батура:] Чому?.. [Вітровий:] Там вир великий, крутить так, що ніхто не випливе (Олександр Корнійчук, II, 1955, 219); Ось він поруч, гігантський запінений вир, несамовитий клекіт води (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 6).

чого або який, перен. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Талант твій буде рвать тебе Між люди, в вир життя могучий (Іван Франко, XIII, 1954, 271); Що привело його сюди, яка сила втягла його у могутній вир революції? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 686); Вітальна їх пісня гучна і крилата Жбурляє хлопчину у радісний вир (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 25).


4)Нестримно рухатися, змінюючи напрямок, повертаючись то в один, то в другий бік (про вітер, полум'я і т. ін.).

5)Бурхливо рухатись великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками і т. ін.

6)Буяти, протікати на повну силу.

Виявлятися на повну силу, бути в розквіті. В горах пишно буяла весна (Яків Качура, I, 1958, 518); Там наша молодість буяє На перелогах і ланах (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 131).

Пишно, розкішно рости, розростатися. Над ворітьми темна дрібнолиста груша.. буяє (Марко Вовчок, I, 1955, 18); Лиш одна кропива та гірчиця.., пустивши глибше в землю свій веретенистий корінь, буяли та розросталися (Іван Франко, V, 1951, 299); На галявині буяла блискуча, соковита трава (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 123); * Образно. Молодь поетична давно вже у нас росте, давно цвіте, буяє (Павло Тичина, III, 1957, 45).

перен. Бути неспокійним; вирувати, бушувати. То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі (Леся Українка, I, 1951, 184); Навколо буяла юрба. Стогін, постріли, зойки, благання, лайки й накази — все злилося в строкатий хаос (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 452).

Вільно носитися, літати; ширяти. Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 100); * Образно. Вона думкою буяла вже по тому новому розкішному світі (Леся Українка, III, 1952, 506).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання