Абищиця

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

«Словарь української мови»

Аби́щиця, ці, ж. Пустяки, Мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. Ш. 222.

Медіа

YouTube відео Пісня про дрібниці життя(на російській)


Сучасні словники

Великий тлумачний словник сучасної української мови

і, ор. в ею ж., розм. Річ або справа, що не має жодної цінності чи значення; дрібниця. Така абищия, що й заходу не варта.

Тлумачний словник української мови

-і, ж.
Дрібничка, дурниця, витребенька.

Академічний тлумачний словник

ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Словник Грінченка); Верхівнянські ліси не така вже абишиця (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 41).