Їздитися

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний словник

1.ЇЗДИТИСЯ, їздиться, недок., безос. Про умови, обставини тощо, за яких доводиться їздити. Як же Вам іздиться, чи багато зібрали етнограф, матеріалу? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); — Як іздилося в гори? — розпитувала Франка (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 84);

2.Їхати (у 1 знач.) багато разів або в різних напрямках. Моєму поможи Енею, Щоб він з ватагою своєю Щасливо їздив по воді (Іван Котляревський, I, 1952, 110); Тут, у степу, не було вибитих колій — їздили не часто (Юрій Смолич, I, 1958, 45).

3.Бувати де-небудь, подорожувати, мандрувати, послугуючись якимись засобами пересування. Радив [лікар] трохи спочити та поїздити по світах. От я й їздив коло 3-х місяців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 276); Старший лейтенант.. розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби, де йому доводилось їздити (Олесь Гончар, III, 1959, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 60.

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

http://sum.in.ua http://lcorp.ulif.org.ua

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0