Істотний

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. НВолын. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІСТО́ТНИЙ, а, е. Який становить суть або стосується суті чого-небудь; дуже важливий, значний, вагомий. Проблема подолання істотних відмінностей між містом і селом постала перед нами як одне з невідкладних завдань (Комуніст України, 12, 1959, 32);

Істотною ознакою предмета називається та ознака, яка відбиває корінну, найбільш важливу властивість предмета (Логіка, 1953, 19); Наші критики і літературознавці у великому боргу перед літературою, істотні елементи якої — стиль, форма, мова — залишаються поза їх увагою (Максим Рильський, III, 1956, 72).

Словник синонімів Караванського

ІСТОТНИЙ суттєвий, посутній, сутній; дуже важливий <значний, вагомий>.


Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.

Зовнішні посилання

http://hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo