Історик

Словник Бориса Грінченка

Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім’я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІСТОРИК, а, чол.

Фахівець з історії (у 4 знач.). Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Іван Франко, VI, 1951, 249).

Орфографічний словник української мови

Iсто́рик - іменник чоловічого роду, істота

Українсько-російський словник

ІСТОРИК - историк

Ілюстрації

Див. також

• історія

Зовнішні посилання

• Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 51.