Істнісінький

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Істнісінький и існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.