Іносе

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Іно́се, іно́сь, част. ствердж., діал. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. «Чи ти підеш на улицю? – Іносе.»

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІНОСЕ, ІНОСЬ, присл., заст., діал. Хай так; згоден. — І носе, дми собі, — так Сонечко сказало, І вітер шпарко полетів (Євген Гребінка, I, 1957, 60).

slovnik-sum-ukr_04_030_2.gif

Російсько-український словник 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка)

Хорошо́ = 1. хороше́, га́рно, гара́зд, до́бре, ле́псько, доладу́, кра́сно, фа́йно (Гал.). — Гарно грає, ще краще сьпіває. н. п. — Гарно твоя кобза, грає, любий мій земляче! Аф. — Добре роби, добре й буде. н. пр. — Було добре, та давно, а буде гаразд, та не зараз. н. пр. — Сьвятий спокою — гаразд з тобою. н. пр. — Ой не гаразд Запорожцї, не гаразд зробили. н. п. 2. до́бре, гара́зд, сїлькі́сь (С. З.), и́носе. — Ну, добре, нехай буде, як ти кажеш. — Та приводь же хлопця ранїш. Иносе.

Словник синонімів

ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди); ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, СІ́ЛЬКІСЬ [СІ́ЛЬКОСЬ] заст., у знач. вставн. сл. НЕХАЙ, ТАК І БУТИ ; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й), ХАЙ розм., НЕХА́Й розм., НЕХ діал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).

Цікаві факти

Етимологія та вживання: у літературних творах інколи можна натрапити на застарілий нині східноукраїнський прислівник іносе «хай так, гаразд, згоден, зрозуміло». Його вживали переважно з метою підкреслити простомовність персонажів:

   • Роман: Да іносе. (Василь Гоголь)
   • «Іноси! сількісь! як мовляла», — Юноні Юпітер сказав. (Іван Котляревський)
   • «Іносе, дми собі!» — так Сонечко сказало. (Євген Гребінка)
   • — Іносе, — мовив далі Латка... (Юрій Липа)
   • — Іносе, — промовив Крига якось убік і ніби потемнів на тварі. (Спиридон Черкасенко)

Іносе, іноси, інось утворилося в результаті злиття прислівника іно «тільки, як тільки» та займенника се заст. «це». Основа іно теж вийшла з ужитку, залишивши сліди в стверджувальній частці айно «так» (у закарпатських говорах: а + іно + [се]), залишки в діалектних інот, ізинот тощо. Таким чином сліди простежуються в найвіддаленіших українських діалектах.

Іноземні словники

Okay, all right/alright у значенні добре, згодаSkip it! у значенні нехай так, неважливоWell and good у значенні нехай, добреFair enough/fine у значенні нехай, добре