Ім’я

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Ім’я́, імени, с. Имя. Ось же і я, що хороше ім’я. Ном. № 2525.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІМ'Я, імені та ім'я, сер. 1. Особиста назва людини, що дається їй після народження. — Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Панас Мирний, III, 1954, 274); — Ой, лихо, Романочку, — зітхнула і довірливо поглянула на парубка. Не помітила, як і назвала його ніжним ім'ям (Михайло Стельмах, I, 1962, 350);

  • Від імені кого, чого — за чиїм-небудь дорученням, проханням.

Від імені нашого «літературного комітету» звертаюся до Вас з великим проханням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 199);

  • В ім'я кого, чого — заради кого-, чого-небудь; на честь когось, чогось.

«Все в ім'я людини, для блага людини» — цьому девізові підпорядкована вся діяльність партії і Радянської влади (Комуніст України, 11, 1966, 50);

  • Власне ім'я ;
  • Іменем кого, чого, чиїм — на підставі влади кого-, чого-небудь, чийогось авторитету.

Прийшли ксьондзи і запалили Наш тихий рай. І розлили Широке море сльоз і крові, А сирот іменем Христовим Замордували, розп'яли... (Тарас Шевченко, II, 1953, 33);

  • Імені кого, чого — названий на честь, у пам'ять кого-, чого-небудь.

Школа імені їв. Франка;

  • На ім'я: а) особистою назвою (а не прізвищем).

Словаки вже запросто кликали його на ім'я як свого односельчанина (Олесь Гончар, III, 1959, 322); б) (кого, чиє) призначений, адресований кому-небудь. Просила б я тебе, мамочко, щоб ти мені прислала на ім'я Корейво записку, аби він мені видав деякі ноти (Леся Українка, V, 1956, 30). 2. уроч., рідко. Те саме, що назва 1; найменування. Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому (Іван Франко, XIII, 1954, 85); Яке глибоке щастя — жить, Буть гідним імені людини. Народу й людськості служить! (Максим Рильський, III, 1961, 166).

  • Називати (назвати) речі своїми (їх) іменами — говорити прямо, не прикрашаючи нічого, не добираючи слів і висловів, які пом'якшують що-небудь.

[Назар:] А зобов'язання треба брати не в кабінеті, а з нами, тут... [Скарбун:] Ви відповідаєте за свої слова? [Назар:] Я називаю речі їх іменами (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 15). 3. з означ., рідко. Те саме, що слава; репутація. — Ви, каже [майор], з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Олесь Гончар, III, 1959, 294); Не псувати доброго імені.

Словники ABBYY Lingvo

ім'я - імені та ім'я, с. 1) Особиста назва людини, що дається їй після народження. || рідко. Прізвище. 2) уроч., рідко. Те саме, що назва 1); найменування. 3) У системах обробки інформації – символ або група символів, які використовуються для ідентифікації об'єктів. (особиста назва людини та тварини), і[й]мення, наймення, найменування, назвисько; кличка (у тварин)

Універсальний словник-енциклопедія

ІМ'Я у логіці вираз, який позначає у судженні суб'єкт чи іменну частину присудка і співозначає ознаку предмета, комплекс його рис. М'Я імення, ймення, наймення; поет. імено; (прибране) псевдонім, г. псевдо; (речей) назва, назвище, р. назвисько, сов. найменування; П. слава, репутація, популярність, авторитет, зап. імідж.

Іноземні словники

Oxford dictionary

Name (noun)

  • a word or set of words by which a person or thing is known, addressed, or referred to:

my name is John Parsons Köln is the German name for Cologne

  • a famous person:

the big race will lure the top names

  • [in singular] a reputation, especially a good one:

the school has gained a name for excellence

  • (in the UK) an insurance underwriter belonging to a Lloyd’s syndicate.

(verb) [with object]

  • give a name to:

hundreds of diseases had not yet been isolated or named

  • [with object and complement]:

she decided to name the child Edward

  • identify correctly by name:

the dead man has been named as John Mackintosh

  • give a particular title or epithet to:

she was named as Student of the Year

  • mention by name:

the sea is as crystal clear as any spot in the Caribbean you might care to name

  • appoint (someone) to a particular position or task:

he was named to head a joint UN-OAS diplomatic effort British (of the Speaker) mention (a Member of Parliament) by name as disobedient to the chair and thereby subject to a ban from the House.

  • specify (a sum, time, or place) as something desired, suggested, or decided on:

the club have asked United to name their price for the striker (adjective) [attributive]

  • (of a person or product) having a well-known name:

specialized name brands geared to niche markets

OneLook Dictionary

Name NOUN:

  • A word or words by which an entity is designated and distinguished from others.
  • A word or group of words used to describe or evaluate, often disparagingly.
  • Representation or repute, as opposed to reality: a democracy in name, a police state in fact.
  • A reputation: has a bad name.
  • A distinguished reputation: made a name for himself as a drummer.
  • An illustrious or outstanding person: joined several famous names for a photograph. See Synonyms at celebrity.

TRANSITIVE VERB: named, nam·ing, names

  • To give a name to: named the child after both grandparents.
  • To mention, specify, or cite by name: named the primary colors.
  • To call by an epithet: named them all cowards.
  • To nominate for or appoint to a duty, an office, or an honor. See Synonyms at appoint.
  • To specify or fix: We need to name the time for our meeting.

ADJECTIVE: Informal Well-known by a name: a name performer. IDIOMS:

  • in the name of
  • By the authority of: Open up in the name of the law!
  • For the reason of; using as a reason: grisly experiments performed in the name of science.
  • to (one's) name
  • Belonging to one: I don't have a hat to my name.

ETYMOLOGY:

  • Middle English, from Old English nama; see n-men- in Indo-European roots

Ілюстрації

Dont-build-your-name-around-the-name.jpg Namenam.jpg 64053396.png

Медіа

Цікаві факти

За даними Укрдержреєстру 2013 дітей найчастіше називали іменами:

  • жіночими: Анастасія, Софія, Анна, Вікторія, Вероніка, Яна, Соломія, Злата, Марта, Юлія, Марія, Ольга, Христина, Дарина, Діана, Катерина, Дарія, Олександра.
  • чоловічими: Павло, Олег, Олександр, Максим, Святослав, Денис, Владислав, Юрій, Богдан, Іван, Володимир, Дмитро, Петро, Артем, Арсен, Ярослав, Назарій, Матвій, Андрій, Тимофій.

Найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т. д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, крім того імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).

Див. також