Іменування

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Іменува́ння, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.

Сучасні словники

Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать того найменування, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка, V, 1956, 23); Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах, у золоті, сріблі, малювала багато речей, найменування яким не знала (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 76); Коли прикордонник, читаючи документи Черниша, перепитав найменування частини, сержант раптом урвав свою розповідь (Олесь Гончар, III, 1959, 8); Сполучники не виступають безпосередніми виразниками понять або найменувань предметів (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 332). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 97.

Ілюстрації

Najmenuvannja19012018.jpg Name19012018.jpeg

Медіа

.