Ільм

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

І́льм, -му, м. ільма, ми, ж. = Ілем. ЗЮЗО. І. 140.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІЛЬМ, а, чол. (Ulmus scabra, Mill). Високе дерево родини в'язових із цінною деревиною, поширене в Європі. Старий ільм, розколовшись, упав на верхів'я лип (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 66); Ільм часто зустрічається в дібровах, утворюючи з дубом змішані насадження (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ільм, -му, м. ільма, ми, ж. = ілем.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

І́льм, и, ж. Те саме, що ільма. Там посередині руки старі і гілля простягнула Ільма тінява, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246).


Ілюстрації

Ільм1.jpg Ільм2.jpg Ільм3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Ільм — історична назва німецького міста Штадтільм.

Ільм — район в Німеччині.

Ільм — річка в Німеччині.

Ільм — поняття ісламу, що означає пізнання.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Ілем

Ільмак