Ігумен

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

ІГУ́МЕН, а, чол. У православній церкві — управитель чоловічого монастиря. Він вів розмову тоном смиренного, покірливого й тихого послушника, що розмовляє з своїм ігуменом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 369); Старій чомусь дуже хотілось глянути на келію, де живе ігумен монастиря (Олесь Донченко, III, 1956, 146).

Ігу́мен (грец. ἡγούμενος) — «той, що веде, йде попереду») — у церквах східного обряду настоятель монастиря, голова Духовного собору («собору старців») — керівничого органу у великих чоловічих монастирях. За старшинством вищий ієродиякона та ієромонаха. Старший серед ігуменів — протоігумен.

Ігу́меня — у східному християнстві настоятелька жіночого монастиря. Відповідник абатиси в західній традиції.

Ілюстрації

70.jpg Namestnik2.jpg Nikon-Ivashkov.jpg Завантаження.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови

Ігумен

Зовнішні посилання