Івилга

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОМЕЛА, и, жін. Багаторічна вічнозелена рослина, яка паразитує на багатьох породах дерев.

Між вербами з темно-зеленими шапками омели блиснула ріка (Олесь Донченко, IV, 1957, 261);

Розрослися, аж понахиляли своєю вагою гілки, кущі омели на в'язі, що ріс під школою (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 148).

Ботанічний опис

Це дводомний, сильно розгалужений, вічнозелений чагарник округлої (до кулястої) форми, який паразитує на хвойних і листяних деревах, особливо на деревах з м'якою деревиною. Листя шкірясте, подовжено-оберненояйцевидне або лопатчате, звужене до підстави, розміщуються супротивно на кінцях вильчатих гілок. Непримітні блідо-жовті квітки щільно скупчені в кінцевому суцвітті. У зачатковому стані вони існують вже за рік до цвітіння. Квітне в березні-квітні. Ягодоподібні плоди дозрівають в грудні. Насіння розповсюджується птахами.

Ілюстрації

Івилга2.jpg Івилга1.jpg Івилга3.jpg
Івилга4.jpg Івилга5.jpg Івилга6.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання