Єхидкуватий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Єхидкуватий, -а, -е. Ехидненный, злой и лукавый. Хто врозуміє єхидкувату простоту. Греб. 323.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Теж саме, що і єхидний. ЄХИ́ДНИЙ, а, е. Пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (про людину). [Храпко:] Він і мені все здавався єхидним, щось дуже вже падав передо мною... (Панас Мирний, V, 1955, 203); Не була вона ні скупою, ні єхидною, а була доброю і чутливою (Олександр Довженко, I, 1958, 191); // Який містить у собі таємний намір зачепити, образити. Максим єхидним голоском зупинив свого друга (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 65); Єхидна посмішка світилась в очах вершників (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 18).

Ілюстрації

Sneaky-замыш-яя-мо-о-ой-че-овек-работник-пробуя-про-ожить-курс-что-то-62569483.jpg 1197848.jpg Photoicon.png

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=0TAV39VrMjI

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання