Єнерал

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Єнерал, -ла, м. Генералъ. Там сидять поло неї паниєнерали. Чуб. V. 778.

Сучасні славники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГЕНЕРА́Л, а, чол. Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням. У колясі генерал, з золотими китицями на плечах, на грудях золота звізда, а на шиї усе хрести (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, I, 1956, 283); * У порівняннях. При медалях, в мундирі Самсон, посивілий в підземнім бою, йде, немов генерал, і з-під крон оглядає сторонку свою (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 25); // Звання керівних осіб деяких цивільних відомств.

▲ Генерал-майор — перше за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням. [Хацько:] Я чув, що генерал-майор колись Сам в розвідку ходив (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 12); Генерал-лейтенант — друге за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням. В навстіж відчинених дверях молодих зустрів генерал-лейтенант Григорій Григорович (Олександр Довженко, I, 1958, 332); Генерал-полковник — третє за ступенем генеральське звання, а також особа з цим званням; Генерал армії — найвище генеральське звання, а також особа з цим званням.

Орфографічний словник української мови

Єнера́л іменник чоловічого роду, істота

Словник іншомовник слів

Єнерал; ч. (лат., загальний, спільний) військове звання або чин вищого командною складу збройних сил, а також керівних осіб деяких цивільних відомств.

Ілюстрації

Генерал.jpg Генерал 2.jpg Генерал 3.jpg