Єй

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Єй, меж. Ей. Єй Богу, єй же Богу, єй же ти Богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. II. 22.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Уживається при потребі окликнути, підізвати кого-небудь, звернутися до когось. — Єй, дядечку, швидше будемо писати, Бо хочеться спати і вам і мені (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); — Єй, стій! — донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний, IV, 1955, 224). 2. Уживається при вираженні незадоволення, досади, безнадійності і т. ін. — Єй, така мені робота, то ліпше не треба! Вам тільки дарма гроші давай! (Леся Українка, III, 1952, 665); — Єй, не хотілось мені на ту Бессарабію — так не хотілось, як живцем у яму... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%90%D0%B9

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 454.

Зовнішні посилання