Є

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Є.

Є, перше значення: невідм., сер. Сьома літера українського алфавіту на позначення сполучення «й» або м'якого приголосного звука з голосним звуком «є». Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494.

Є, друге значення: 1. Форма теп. ч. всіх осіб одн. і мн. дієслова бути. За кілька хвилин вона вже засипала Раїсу безладними питаннями: — Чи є в неї сестра? А вишні в саду вже достигли? Чи й в неї була та сама начальниця в школі? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 319); У юрбі з усіх уже кутків народ: є з Новоселівки, є з-над яру (Андрій Головко, II, 1957, 321). 2. Служить зв'язкою у складному присудку. Мова є найважливіший засіб людських стосунків.. (Ленін, 20, 1950, 364). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 494.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання