Шептун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:56, 3 листопада 2018; Aistryzhak.ij18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1) Той, хто говорить, співає і т. ін. пошепки, дуже тихо. В останні роки з'явилося чимало сортів отих виконавців [пісень]: хрипуни, шептуни, шелестуни тощо (Літературна Україна, 17.XII 1968, 4).

2) Той, хто доносить на кого-небудь. Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 418)

3)Той, хто, чаклуючи, промовляє наговір, нашепт, приворот. Вмить до послуг його вже стоять: Шептуни, знахарі, ворожбити, мольфари (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 266).

Ілюстрації

Знахар1.jpg Знахар2.jpg Шептун3.jpg Шептун.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Академічний тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання