Хоромина
Хоромина, -ни, ж. Домъ, изба. Чуб. ІІІ. 12. Въ пѣснѣ хоро́миною названъ гробъ. Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881.
Сучасні словники
ХОРОМИНА, и, ж., рідко. Великий будинок. Сонце ще не піднялось високо; так не то що церкви й хоромини, да й зелені сади, і все, що загледіло око в Києві, усе горіло, мов парча золототканая (П. Куліш, Вибр., 1969, 68); // Приміщення, помешкання. У судовій хоромині прохолода. Филип ввійшов і сів на високий, суворий, без прикрас стілець (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 354); У безвість лихо проліта - і в лагідній хоромині ми чуєм про старі літа у співанці чи спомині (Уп., Вірші.., 1957, 115).
Хоро́ми «великий розкішний будинок, палати; [великий хлів, сарай ЛЖит, сіни Нед]» псл. *xormъ з первісним значенням «дах», потім «високий дім» (ЭССЯ 8, 75); реконструюється як давніше *ksorm-, що зводиться до іє. *skormo- або *sormo-; зіставляється з дінд. harmyám «дім, палац; фортеця» (Эндзелин СБЭ 127; Machek Slavia 16, 193; Kozłovskij AfSlPh 11, 384; Pedersen KZ 38, 395, проти ЭССЯ 8, 74–76; Uhlenbeck AfSlPh 16, 383), двн. scirm, scërm «захист, заслона» (нвн. Schirm «охорона»), цсл. чрѣмъ «намет» (Sławski I 78; Brückner 183; Holub–Kop. 142); порівнювання з вірм. xor «безодня, канава», дінд. ākharás «нора звіра» (Petersson AfSlPh 35, 373; Glotta 7, 320), з хет. karimmi- «храм» (Machek ESJČ 204), з дінд. c̦ár-man «сховище, захисток» (Горяев 400), як і зближення з дінд. sáraṅá (Потебня РФВ 1880/4, 193), не мають достатніх підстав; непереконливі зіставлення з лат. serō «зв’язую, складаю, з’єдную», гр. εἴρω «ставлю в ряд», ὅρμος «намисто, коралі» (Bern. I 397); р. хоро́мы, бр. заст. харо́мы, др. хоромина, хоромъ, п. [chromina] «хижа, хата», ч. слц. chrám, chrámina «храм, церква», нл. chrom «будівля», болг. м. храм, схв. хра̑м «будинок, храм, [комора]», слн. сх. [hràm], стсл. храмъ;
Ілюстрації
|
|
|
