Срібник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:28, 3 листопада 2015; Tonovikova.is15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Срібник, -ка, м. = Срібняк. Найшов два срібника, се б то два срібних карбованця. Грин. II. 180.

Сучасний словник

СРІ́БНИК, а, ч.

1. Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в Х-XI ст. Відвідувачам [музею] цікаво подивитись на.. срібники великих князів Володимира, Святополка, Ярослава Мудрого (Літ. Укр., 7.Х 1969, 4).

2. Те саме, що срібня́к.

◊ Три́дцять срі́бників; Іу́дині (Ю́дині) срі́бники — те саме, що Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ (див. срібня́к). — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 436); Найбільше не дає спокою радіодиверсантам з Мюнхена.. те, що вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники, та і чи взагалі одержуватимуть (Рад. Укр., 8.XII 1973, 3).

Фразеологіний словник

СРІБНИК

Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).


Українсько-російський словник

срібник

 1) (серебряная монета) ист. серебреник, сребреник
 2) фольк. богач


Ілюстрації

Srb.jpg Srb1.jpg Srb2.jpg Srb3.jpg