Ряжа

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:10, 18 жовтня 2016; Rvprymak.fpmv16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. Ряжка, ряжечка.
Ряжа.jpg

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).

РЯ́ЖА, і, жін. Те саме, що ряжка. РЯ́ЖКА, и, жін. Невелика дерев'яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні). В лазні — під теплим душем або при лаві над ряжкою з окропом — відбувалися конспіративні побачення підпільників-матросів (Юрій Смолич, V, 1959, 471).

Див. також

uk.wikipedia.org

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 925. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 925.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua