Рюмсання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:38, 22 листопада 2015; Oooleksiuk.pi15 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Рюмсання, -ня, с. Плачь.

Словник української мови

РЮ́МСАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. рю́мсати. — Та не кисни, бо терпіти не можу рюмсання! — гримнув лікар (Гр., II, 1963, 480).

Словник Грінченка

Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса

Ілюстрації

Rumsanna.jpg Rumsannya.jpg Rumsanna.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 91

2.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 919.

Зовнішні посилання