Кривитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Криви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт привиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п’є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.